Богдан Слуцький — молодий, але вже впливовий український економіст, який поєднує глибоку аналітику з доступною мовою. Сьогодні його голос лунає в ефірах, колонках і звітах, коли країна шукає відповіді на гострі питання: як наповнити бюджет під час війни, чи варто продовжувати військовий збір і чому ПДВ для ФОПів може стати як порятунком, так і викликом. Працюючи економістом Центру економічної стратегії з 2025 року, він не просто коментує законопроекти — він розбирає їх по кісточках, пропонує конкретні правки і пояснює, як кожна зміна відгукнеться в кишенях українців.
Його шлях від роздрібного банківського працівника до експерта з податкової політики — це історія про наполегливість і віру в дані. Слуцький не боїться говорити те, що не завжди зручно чути владі: податки мають бути справедливими, а реформи — продуманими. Саме тому його матеріали в «Економічній правді», Forbes.ua та інших виданнях читають і початківці, які тільки знайомляться з фінансами, і досвідчені аналітики, які шукають свіжі інсайти.
У 2026 році, коли Україна продовжує балансувати між потреби оборони та відновленням економіки, погляди Богдана Слуцького стають особливо цінними. Він показує, як сухі цифри акцизів на тютюн чи правил оподаткування посилок можуть визначити, чи вдасться зберегти фіскальну стійкість без надмірного тиску на бізнес і громадян.
Освіта та перші кроки в професії
Богдан Слуцький здобув магістерський ступінь за спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування» у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Цей заклад дав йому міцну теоретичну базу, але справжнє загартування почалося на практиці. У 2019–2020 роках він працював у Банку «Кредит Дніпро», де займався роздрібним обслуговуванням клієнтів і фінансовим консалтингом. Саме тоді Слуцький побачив економіку не з висоти макроіндикаторів, а з рівня звичайної людини, яка приходить оформити кредит чи депозит.
Цей досвід став фундаментом для його подальшої кар’єри. Молодий спеціаліст швидко зрозумів: теорія працює лише тоді, коли її перевіряють реальністю. У 2020 році він перейшов у медіа — став економічним оглядачем УНІАН. Протягом трьох років Слуцький щодня аналізував макроекономічні процеси, фінансові ринки та бюджетну політику. Його матеріали допомагали тисячам читачів зрозуміти, чому курс гривні коливається, як війна впливає на банки і що означає черговий податковий законопроект.
Паралельно в 2022 році він пройшов стажування в Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Там Слуцький занурився в законодавчий процес зсередини, побачив, як народжуються норми, які потім впливають на мільйони людей. Цей період став перехідним: від журналіста-аналітика до державного службовця.
Робота в Міністерстві фінансів та перехід до ЦЕС
У 2023–2024 роках Богдан Слуцький працював у Міністерстві фінансів України. Його завдання охоплювали аналітичну та комунікаційну роботу в сфері податкової та боргової політики. Саме тут він набув досвіду, який сьогодні робить його одним із найавторитетніших голосів у дискусіях про фіскальну стійкість. Слуцький не просто готував звіти — він допомагав пояснювати суспільству, чому певні рішення необхідні, а інші — ризиковані.
З 2025 року він приєднався до команди Центру економічної стратегії. Тут його фокус звузився, але став глибшим: державна податкова політика, механізми забезпечення фіскальної стійкості та протидія економічним правопорушенням. У ЦЕС Слуцький перетворився на справжнього реформатора за столом. Його дослідження та блоги регулярно стають основою для публічних дискусій і навіть впливом на законодавчі ініціативи.
Перехід від держслужби до незалежного аналітичного центру дав йому свободу. Тепер він може критикувати, пропонувати альтернативи і говорити відкрито. І українці це цінують — його дописи в Instagram під ніком @slutskiibogdan збирають тисячі переглядів, а ефіри на телебаченні та в подкасті «Що з економікою?» розбирають на цитати.
Ключові напрями досліджень і вплив на податкові реформи
Богдан Слуцький спеціалізується на темах, які безпосередньо торкаються кожного українця. Однією з найгостріших стала його позиція щодо військового збору. У 2026 році він неодноразово наголошував: продовження дії цього податку «тимчасовий назавжди» — це не стратегія, а відкладена проблема. Економіст пропонує переглянути підходи, щоб збір не втрачав ефективності, але й не гальмував економічне відновлення.
Не менш активно Слуцький аналізує законопроекти про оподаткування цифрових платформ і посилок. У травні 2026 року він опублікував матеріали «8 причин змінити законопроєкт про цифрові платформи» та «7 причин змінити законопроєкт про оподаткування посилок». У них економіст показує, як надто жорсткі норми можуть вдарити по малому бізнесу, а надто м’які — залишити лазівки для тінізації. Він пропонує баланс: автоматизацію, прозорість і підтримку чесних підприємців.
Ще одна важлива тема — акцизна політика на тютюнові вироби. Разом із колегами Слуцький підготував глибокий аналіз, який довів: правильне підвищення акцизів не тільки наповнює воєнний бюджет, але й рятує життя, зменшуючи споживання. У грудні 2025 року його колонка в «Економічній правді» стала основою для подальших дискусій у парламенті.
Окремо варто згадати його роботу над темою ПДВ для спрощеної системи оподаткування. Слуцький детально розбирає, як ця реформа може врятувати економіку, але тільки за умови продуманих перехідних періодів і підтримки бізнесу. Його матеріал у Forbes.ua «Відкласти можна, а уникнути – ні» став справжнім посібником для підприємців, які готуються до змін.
Наукова діяльність та внесок у теорію фінансів
Паралельно з практичною роботою Богдан Слуцький продовжує науковий шлях. Він навчається в аспірантурі Національного університету «Києво-Могилянська академія» на освітньо-науковій програмі «Фінанси, банківська справа та страхування». У 2026 році він уже на третьому році навчання і навіть отримав фінансову підтримку від Фонду Лозинських для наукових досліджень.
Його публікації в Google Scholar присвячені впливу монетарної політики на інфляцію, точності прогнозів Національного банку в воєнний час та змінам у банківській системі під час війни. Ці роботи цитують 46 разів, а сам Слуцький поєднує академічну rigor з практичними рекомендаціями для політики. Саме така комбінація робить його унікальним: він не відірваний від реальності теоретик і не поверховий коментатор.
Медіа-присутність і роль у громадському діалозі
Слуцький свідомо обрав шлях «прогресивного економіста», який робить складне простим. Його Instagram і Facebook — це не просто особистий бренд, а майданчик для фінансової освіти. Короткі ролики про «податок на OLX» чи кешбек на пальне набирають сотні тисяч переглядів. Він регулярно виступає в ефірах «5 каналу», КИЇВ24 та інших медіа, пояснюючи, чому певні рішення МВФ чи уряду важливі для звичайних сімей.
Такий підхід заповнює величезну прогалину: більшість українців не вивчали фінанси в університеті, але щодня стикаються з податками, курсами валют і цінами. Слуцький стає для них перекладачем між складними термінами і реальним життям.
Цікаві факти про Богдана Слуцького
- Від банку до Мінфіну за п’ять років. Слуцький почав кар’єру з роботи з клієнтами в «Кредит Дніпро», а вже через кілька років аналізував державний борг і податкові надходження на найвищому рівні.
- Науковець і медіа-зірка одночасно. Маючи понад 46 цитувань у Google Scholar, він водночас веде популярний Instagram, де пояснює економіку мовою мемів і реальних прикладів.
- Критик «тимчасового назавжди». Він один із перших економістів публічно заявив, що військовий збір не зникне після війни, і запропонував, як зробити його справедливішим.
- Автор конкретних правок. Багато його публікацій містять пронумеровані списки змін до законопроектів — від 7 до 10 пунктів, кожен з яких підкріплений розрахунками та міжнародним досвідом.
- Прихильник ЄС-стандартів. У своїх роботах Слуцький постійно наголошує: Україна має гармонізувати податкове законодавство з європейським, але робити це розумно, без шоку для економіки.
Чому погляди Слуцького важливі саме зараз
У 2026 році Україна стоїть перед низкою викликів: потреба в 136 мільярдах доларів зовнішнього фінансування до 2029 року, тиск міжнародних партнерів на реформи та внутрішній тиск на бізнес. Богдан Слуцький пропонує не емоційні гасла, а розрахунки. Він показує, що ефективні акцизи на тютюн можуть дати додаткові мільярди до бюджету без підвищення податків для всіх. Або що правильне оподаткування цифрових платформ допоможе вивести з тіні мільярди гривень.
Його стиль — це поєднання жорсткої критики з конструктивними пропозиціями. Слуцький не просто каже «це погано». Він пояснює чому, показує альтернативу і підкріплює цифрами. Саме тому його матеріали стають основою для обговорень у парламенті та серед експертної спільноти.
Для початківців його колонки — це справжній університет фінансової грамотності. Для просунутих — джерело свіжих даних і нестандартних інсайтів. Слуцький доводить: економіка не повинна бути езотеричною наукою. Вона має служити людям.
Його шлях тільки набирає обертів. З кожним новим дослідженням, кожною колонкою і кожним ефіром Богдан Слуцький робить українську економічну політику прозорішою, а майбутнє — більш прогнозованим. І в цьому, мабуть, його головний внесок: він не просто аналізує реальність — він допомагає її змінювати на краще.
